Київ, вул. Композитора Мейтуса, 5,
пн-нд 9:00 - 19:00 
Записатися онлайн
Головне
- Одонтогенний гайморит — запалення гайморової пазухи від хворого верхнього зуба, а не від застуди чи нежитю.
- До 50% верхньощелепних синуситів — зубного походження; серед однобічних — 45–75%.
- Головні ознаки — однобічність (болить і закладено з одного боку) і гнильний запах виділень чи з рота.
- «Винний» зуб найчастіше — верхній перший моляр (шістка), рідше другий моляр чи премоляр.
- Золотий стандарт діагностики — КПКТ (3D-томографія): звичайний рентген причину часто не показує.
- Лікуємо і зуб, і пазуху: без усунення зубної причини гайморит рецидивує. Орієнтовна ціна закриття перфорації — від 6000 грн.
Що таке одонтогенний гайморит
Одонтогенний гайморит — це запалення слизової гайморової пазухи, яке починається від інфекції у верхньому зубі або тканинах навколо нього. Пазуха й корені верхніх молярів розділені лише тонкою кістковою пластинкою (іноді 1–2 мм), тому інфекція від кореня легко переходить у пазуху. Це до 50% усіх верхньощелепних синуситів.
Визначення
Одонтогенний гайморит (одонтогенний верхньощелепний синусит) — запалення гайморової пазухи, спричинене патологією верхнього зуба: періодонтитом, кістою, залишками пломбувального матеріалу в пазусі чи сполученням із порожниною рота після видалення. На відміну від звичайного гаймориту, він не пов’язаний із застудою й не проходить від назальних крапель.
Особливість такого гаймориту — полімікробна флора з переважанням анаеробних бактерій (тих, що живуть у зубних вогнищах). Саме тому стандартне «протизастудне» лікування чи звичайні судинозвужувальні краплі не дають стійкого результату: доки в пазуху надходить інфекція із зуба, запалення повертається знову й знову.
Ще одна причина плутанини — те, що симптоми одонтогенного й звичайного гаймориту на перший погляд схожі: закладеність, тиск у щоці, виділення. Через це пацієнти й навіть лікарі місяцями лікують «затяжний нежить», не звертаючи уваги на бік ураження та зв’язок із зубами. Тому головна практична цінність цієї статті — навчитися розпізнавати саме зубну природу гаймориту й не втрачати час.
Чим одонтогенний гайморит відрізняється від звичайного (риногенного)?
Головна відмінність — у причині й боці ураження. Звичайний (риногенний) гайморит починається з носа після застуди чи вірусу й частіше вражає обидві пазухи. Одонтогенний іде від зуба, майже завжди однобічний і супроводжується гнильним запахом. Це визначає й різне лікування.
Одонтогенний гайморит зазвичай уражає одну пазуху (з боку хворого зуба), риногенний — частіше обидві.
| Ознака | Одонтогенний (від зуба) | Риногенний (звичайний) |
|---|---|---|
| Причина | Хворий верхній зуб, кіста, перфорація, матеріал у пазусі | Вірус, застуда, алергія, викривлення перегородки |
| Бік ураження | Найчастіше однобічний (з боку зуба) | Частіше двобічний |
| Запах | Характерний гнильний запах виділень чи з рота | Зазвичай без гнильного запаху |
| Зв’язок із застудою | Немає; часто після лікування/видалення зуба | Так, починається з нежитю |
| Реакція на краплі/антибіотик | Тимчасова, потім рецидив | Зазвичай піддається лікуванню |
| Хто лікує | ЛОР + стоматолог-хірург (обов’язково) | Переважно ЛОР |
Який зуб спричиняє гайморит?
Найчастіше причиною є верхній перший моляр (шістка) — на нього припадає близько 22–36% випадків. Далі йдуть верхній другий моляр (сімка) і рідше — другий премоляр (п’ятірка). Саме корені цих зубів найближче прилягають до дна гайморової пазухи, а іноді буквально виступають у неї.
Корені верхніх молярів відділені від дна пазухи тонкою кісткою — тому інфекція із зуба легко переходить у пазуху.
Чому так буває
Дно гайморової пазухи анатомічно лежить прямо над коренями верхніх бічних зубів. Коли розвивається хронічний періодонтит, гранульома чи кіста біля верхівки кореня, запалення й бактерії проходять крізь тонку кістку в пазуху. Тому «звичайний» на вигляд карієс верхнього моляра, якщо його запустити, здатен обернутися стійким гайморитом.
Типові зубні джерела одонтогенного гаймориту:
- Хронічний періодонтит верхнього моляра чи премоляра з вогнищем біля верхівки кореня;
- кіста або гранульома, що проросла до дна пазухи;
- перфорація дна пазухи під час чи після видалення зуба;
- стороннє тіло — виведений у пазуху пломбувальний матеріал, фрагмент кореня чи імплант;
- ускладнення глибокого карієсу чи невдалого ендодонтичного лікування.
Одонтогенний гайморит після видалення чи лікування зуба — що таке перфорація?
Після видалення верхнього моляра іноді утворюється перфорація — отвір між лункою зуба й гайморовою пазухою. Через нього в пазуху потрапляють бактерії з рота, і розвивається запалення. Це не рідкість саме через анатомічну близькість коренів до пазухи, і потребує уваги хірурга якнайшвидше.
Перфорація (ороантральне сполучення) — отвір між лункою видаленого зуба й пазухою.
Визначення
Ороантральне сполучення (перфорація дна пазухи) — це патологічний канал між порожниною рота й гайморовою пазухою. Якщо його вчасно не закрити, він може перетворитися на стійкий ороантральний свищ, крізь який постійно проникає інфекція, підтримуючи хронічний гайморит.
Запідозрити перфорацію після видалення зуба можна за характерними ознаками: рідина під час пиття потрапляє з рота в ніс, повітря «свистить» із лунки, змінюється голос, при спробі надути щоки з лунки виходить повітря. Іноді пацієнт відчуває проходження повітря через лунку під час дихання.
Скільки триває гайморит після видалення зуба, залежить від того, наскільки швидко закрито сполучення й усунуто інфекцію. Свіжу невелику перфорацію хірург часто закриває одразу; при вже наявному запаленні спершу лікують пазуху, а потім виконують пластику сполучення.
Симптоми одонтогенного гаймориту: чому важлива однобічність?
Ключова ознака одонтогенного гаймориту — однобічність: болить, закладено й виділяється лише з одного боку, з боку хворого зуба. Другий типовий симптом — гнильний запах виділень або неприємний присмак у роті. Саме поєднання «один бік + запах + зв’язок із зубом» відрізняє його від звичайного гаймориту.
Читайте також: лікування одонтогенного гаймориту
Інші можливі симптоми:
- тупий біль і відчуття тиску під оком, у ділянці щоки з одного боку;
- закладеність носа й однобічні гнійні виділення;
- біль, що посилюється при нахилі голови вперед;
- дискомфорт чи чутливість верхнього зуба (хоча зуб може й не боліти);
- неприємний запах із носа чи рота, який відчуває сам пацієнт;
- іноді — загальне нездужання, субфебрильна температура.
Важливо: причинний зуб може не боліти взагалі. Хронічне вогнище біля кореня часто розвивається безсимптомно, тому пацієнт лікує «нежить» тижнями, не підозрюючи про зубну причину. Ось чому при однобічному гаймориті, що не минає, обов’язково перевіряють зуби.
Ураження з одного боку та гнильний запах виділень — характерні ознаки гаймориту від зуба (одонтогенного). Потрібні КПКТ верхньої щелепи й огляд хірурга-стоматолога, щоб знайти «винний» зуб.
Після втручання на верхньому зубі буває сполучення з пазухою (перфорація/ороантральна нориця). Зверніться до щелепно-лицевого хірурга, зробіть КПКТ і не сякайтеся різко, щоб не збільшити дефект.
Двостороннє ураження після ГРВІ/нежитю — частіше не від зуба. Почніть із ЛОРа: він призначить лікування. Але якщо симптоми затягнуться або з'явиться однобічність — за потреби перевірте й зуби.
Якщо стандартне ЛОР-лікування (краплі, антибіотики) не допомагає тижнями — ймовірне зубне джерело запалення, яке підтримує гайморит. Потрібні КПКТ і консультація щелепно-лицевого хірурга.
Точну причину покаже 3D-знімок (КПКТ): на ньому видно і пазуху, і корені верхніх зубів. Лікарі клініки зорієнтують, чи ваш гайморит від зуба, і що робити далі.
ⓘ Це орієнтовний підказувач, а не діагноз. Точну причину визначає лікар після огляду й КПКТ.
Гострий і хронічний одонтогенний гайморит відрізняються перебігом:
| Ознака | Гострий | Хронічний |
|---|---|---|
| Початок | Раптовий, яскраві симптоми | Поступовий, тижні–місяці |
| Біль | Виражений, тиск під оком, пульсація | Тупий, помірний або відсутній |
| Виділення | Рясні гнійні з одного боку | Періодичні, з гнильним запахом |
| Температура | Часто підвищена | Зазвичай нормальна |
| Небезпека | Швидке поширення інфекції | Тривале вогнище, ризик ускладнень |
Як діагностують одонтогенний гайморит — чому КПКТ золотий стандарт?
Золотий стандарт діагностики — конусно-променева комп’ютерна томографія (КПКТ). Вона в 3D показує одночасно і пазуху, і корені зубів, дозволяє знайти причинний зуб, кісту, стороннє тіло чи перфорацію. Звичайний рентген і навіть панорамний знімок часто причину не виявляють, а доза опромінення при КПКТ нижча, ніж при класичній КТ.
На КПКТ видно однобічне затемнення пазухи й зв’язок із коренем причинного зуба — те, чого не показує звичайний рентген.
Визначення
КПКТ (конусно-променева КТ) — метод 3D-візуалізації щелеп і приносових пазух із високою роздільністю за відносно низької дози опромінення. Для одонтогенного гаймориту вона критично важлива: дозволяє за одним знімком побачити і причину в зубі, і стан пазухи, та спланувати лікування точно.
Що ще входить у діагностику:
- огляд стоматолога-хірурга й ЛОРа — оцінка симптомів, однобічності, стану зубів;
- перевірка «винних» зубів — тести на життєздатність пульпи, стан пломб і коренів;
- ендоскопія носа (за потреби, у ЛОРа) — оцінка стану співустя пазухи;
- КПКТ — головний метод, що пов’язує зуб і пазуху в одну картину.
Що краще — КТ чи рентген? Для одонтогенного гаймориту саме КПКТ дає відповідь, тоді як звичайний прицільний рентген показує лише окремий зуб і не оцінює пазуху повноцінно.
Як лікують одонтогенний гайморит — консервативно чи хірургічно?
Лікування завжди йде за принципом «усунути причину в зубі + санувати пазуху». Спочатку ліквідують зубне джерело інфекції (лікування чи видалення зуба, закриття перфорації, видалення стороннього тіла), потім за потреби роблять ЛОР-втручання на пазусі. Лише антибіотики й краплі без роботи із зубом дають рецидив.
Консервативна частина (антибіотики, промивання, протизапальні) — це підтримка, а не самостійне лікування: вона знімає гостре запалення, але не усуває причину. Хірургічний етап спрямований саме на джерело. Обсяг втручання лікар підбирає індивідуально: від перелікування каналів зуба й закриття невеликої перфорації до ендоскопічної гайморотомії з видаленням кісти чи стороннього тіла.
Скільки лікується одонтогенний гайморит — залежить від форми й обсягу. Гострий процес після усунення причини стихає за 1–2 тижні; хронічний із перфорацією чи стороннім тілом потребує більше часу й контрольного огляду. Головне — не переривати лікування на етапі, коли зняли гострі симптоми, але зубну причину ще не усунули.
- Діагностика й план Огляд, КПКТ, визначення причинного зуба й стану пазухи; спільне рішення хірурга й ЛОРа.
- Усунення причини в зубі Лікування або видалення винного зуба, видалення кісти, закриття перфорації, вилучення стороннього тіла з пазухи.
- Санація пазухи За потреби — промивання, медикаментозна терапія або ендоскопічна ревізія (гайморотомія) для видалення патологічного вмісту.
- Протизапальна терапія Антибіотики за показаннями, засоби для відновлення дренажу пазухи — як доповнення до хірургічного етапу.
- Контроль і відновлення Повторний огляд, контроль загоєння, за потреби — планування імплантації чи протезування на місці видаленого зуба.
Скільки коштує лікування одонтогенного гаймориту?
Вартість залежить від причини й обсягу втручання: закриття перфорації коштує менше, ніж ревізія пазухи (гайморотомія) з видаленням стороннього тіла чи кісти. Консультація, КПКТ і усунення самого причинного зуба (лікування чи видалення) розраховуються окремо й індивідуально. Орієнтовні ціни на хірургічний етап:
| Послуга | Ціна |
|---|---|
| Пластика сполучення з гайморовою порожниною (закриття перфорації) | 6000 грн |
| Ревізія гайморової пазухи (гайморотомія) | 12000 грн |
Ціни підтягуються з актуального прайсу клініки й можуть змінюватися. Консультація, КПКТ та усунення причинного зуба оплачуються окремо; точну суму лікар називає після огляду та знімка.
Чи можна вилікувати одонтогенний гайморит без операції?
Повністю вилікувати одонтогенний гайморит лише таблетками й краплями, без роботи із зубом, зазвичай не вдається. Антибіотики можуть тимчасово зняти гостре запалення, але доки існує зубне джерело інфекції чи перфорація, гайморит рецидивує. Тож «без операції» можливо лише тоді, коли причину усувають терапевтично.
Коли реально обійтися без великого хірургічного втручання на пазусі:
- причинний зуб можна вилікувати ендодонтично (перелікувати канали), і пазуха реагує позитивно;
- перфорація свіжа й невелика — хірург закриває її одразу, і пазуха санується самостійно;
- запалення на ранній стадії, без стороннього тіла й вираженого гнійного процесу.
Але навіть у цих випадках «без операції» не означає «без стоматолога»: усунення зубної причини — обов’язкове. Рішення про обсяг лікування завжди ухвалюють хірург і ЛОР разом, за даними КПКТ.
Одонтогенний гайморит, синус-ліфтинг та імплантація
Тема особливо важлива при плануванні імплантів на верхній щелепі. Якщо в пазусі є хронічне запалення, синус-ліфтинг та імплантацію не проводять, доки гайморит не вилікувано. Спершу усувають вогнище (зуб, кісту, запалення пазухи), і лише після повного одужання переходять до нарощування кістки та встановлення імпланта.
Чому це критично:
- синус-ліфтинг передбачає підняття слизової пазухи — при активному запаленні різко зростає ризик відторгнення кісткового матеріалу;
- імплант, установлений у зоні прихованого гаймориту, може призвести до інфікування й невдачі;
- іноді сам гайморит буває наслідком проникнення старого імпланта чи матеріалу в пазуху — тоді їх спершу видаляють.
У клініці з профілем щелепно-лицевої хірургії ці етапи ведуть узгоджено: спочатку санація, потім — планова імплантація на здоровій пазусі. Це знижує ризик ускладнень і робить результат передбачуванішим.
Чим небезпечний одонтогенний гайморит, якщо його не лікувати?
Занедбаний одонтогенний гайморит небезпечний тим, що вогнище інфекції розташоване поряд з очницею й головним мозком. Хронічне запалення виснажує, а гострий гнійний процес може поширитися за межі пазухи. Тому однобічний гайморит, що не минає, не можна залишати «на потім».
Ці ускладнення трапляються нечасто й переважно при тривалому ігноруванні симптомів. Вчасне звернення й правильне лікування «зуб + пазуха» роблять прогноз сприятливим.
Профілактика одонтогенного гаймориту
Профілактика зводиться до одного — не давати зубним інфекціям дійти до пазухи. Це насамперед регулярний догляд за верхніми зубами й вчасне лікування, а також уважність до знімків перед стоматологічними втручаннями на верхній щелепі. Прості кроки помітно знижують ризик.
- Профогляди 1–2 рази на рік і своєчасне лікування карієсу верхніх молярів;
- не відкладати лікування періодонтиту й кіст — саме вони найчастіше «проривають» у пазуху;
- перед видаленням чи імплантацією верхніх зубів — КПКТ для оцінки близькості до пазухи;
- якісне ендодонтичне лікування, щоб матеріал не виводився в пазуху;
- після видалення верхнього зуба — дотримуватися рекомендацій (не сякатися з силою, не курити), щоб не спровокувати перфорацію;
- при однобічній закладеності носа, що не минає тижнями, — перевірити зуби, а не лише лікувати ніс.
Лікування одонтогенного гаймориту в PSL Dental
Одонтогенний гайморит — це стик стоматології та ЛОР-хірургії, тому його логічно вести там, де є щелепно-лицева хірургія й 3D-діагностика. У професорській клініці Любченко причинний зуб, перфорацію й пазуху оцінюють за КПКТ і лікують комплексно, а не «по частинах». Це знижує ризик рецидиву й ускладнень.
Що це дає пацієнту: точну діагностику причини за одним знімком, закриття перфорації чи ревізію пазухи руками досвідченого хірурга, узгоджену тактику зі збереженням чи подальшою імплантацією зуба — усе в межах однієї клініки.
Однобічний гайморит, що не минає, або перфорація після видалення зуба?
Лікування гаймориту
Не можете приїхати? Онлайн-консультація за КТ →
Часті запитання
Як зрозуміти, що гайморит від зуба?
Які симптоми одонтогенного гаймориту?
Чим одонтогенний гайморит відрізняється від звичайного?
Чи може при одонтогенному гаймориті боліти зуб?
Чому одонтогенний гайморит односторонній?
Який зуб найчастіше спричиняє гайморит?
Чи буває одонтогенний гайморит у дітей?
Що робити, якщо гайморит почався після видалення зуба?
Що таке перфорація гайморової пазухи (ороантральне сполучення)?
Чи можна вилікувати одонтогенний гайморит без операції?
До кого йти — до ЛОРа чи до стоматолога?
Що інформативніше — КТ чи звичайний рентген?
Медичний дисклеймер
Стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз «одонтогенний гайморит» і план лікування визначає лікар після огляду та КПКТ-діагностики. Самолікування шкідливе для здоров’я.
Наукові джерела
- Vitali FC, et al. Prevalence of odontogenic sinusitis: systematic review and meta-analysis. 2023. PMID: 36754253.
- Craig JR, et al. Odontogenic sinusitis: a state-of-the-art review. World J Otorhinolaryngol Head Neck Surg. 2022. PMID: 35619928.
- Vidal F, et al. Diagnosis of odontogenic maxillary sinusitis by CBCT. 2017. PMID: 28877613.
- Craig JR, et al. Diagnosing odontogenic sinusitis: multidisciplinary consensus. Int Forum Allergy Rhinol. 2020. PMID: 32506807.
- Fokkens WJ, et al. European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps (EPOS 2020). PMID: 32077450.
- МОЗ України. Уніфікований клінічний протокол «Гострий риносинусит», наказ №85 від 11.02.2016.
В Україні окремого затвердженого протоколу МОЗ саме з одонтогенного гаймориту немає; практика ґрунтується на УКПМД «Гострий риносинусит» (наказ №85, на базі EPOS) та міжнародних настановах (EPOS 2020, консенсус Craig 2020).
Проф. Любченко О.В. — хірург-стоматолог, д.м.н., 29+ років практикиНайчастіша помилка — місяцями лікувати «нежить» краплями, коли гайморит однобічний і з запахом. За КПКТ я одразу бачу, чи йде запалення від зуба, де перфорація й що саме потрапило в пазуху. Правило просте: без усунення зубної причини пазуха не заспокоїться. Тому ми завжди працюємо разом із ЛОРом і лікуємо і зуб, і пазуху — тоді результат стійкий.