Записатися онлайн
Записатися онлайн
Київ, вул. Композитора Мейтуса, 5,
пн-нд 9:00 - 19:00 
Кісткова пластика — це підготовчий етап перед імплантацією, який проводиться коли власної кісткової тканини пацієнта недостатньо для надійної фіксації імпланту. За статистикою, дефіцит кістки виявляється у 60–70% пацієнтів при плануванні імплантації.
Залежно від зони та ступеня атрофії застосовуються різні методи. Найпоширеніший — синус-ліфтинг: нарощування кістки у верхній щелепі шляхом підняття дна гайморової пазухи. Для нижньої щелепи або інших зон застосовується спрямована кісткова регенерація (аугментація) — введення кістковозамінного матеріалу під мембрану.
У Професорській стоматології Любченко (Київ) кісткова пластика та синус-ліфтинг виконуються щелепно-лицевими хірургами під КТ-контролем. Вибір методу та матеріалу визначається індивідуально після тривимірної діагностики щелепи.
Кісткова тканина щелепи зберігає свій об’єм тільки при регулярному навантаженні — під час жування. Як тільки зуб видаляється, навантаження зникає і запускається процес резорбції: кістка поступово зменшується у висоту та ширину. Цей процес не зупиняється сам по собі.
Саме тому стоматологи рекомендують не відкладати імплантацію після видалення зуба — чим довше чекати, тим більше кістки втрачається і тим складнішою стає підготовча операція.
Обидві процедури відновлюють об’єм кісткової тканини для імплантації — але застосовуються в різних анатомічних зонах і мають різну техніку виконання.
Операція на верхній щелепі в зоні жувальних зубів. Хірург піднімає дно гайморової (верхньощелепної) пазухи та заповнює утворений простір кістковозамінним матеріалом. Пазуха при цьому не пошкоджується — лише зміщується її дно.
Спрямована кісткова регенерація — відновлення об’єму кістки в будь-якій зоні щелепи. Хірург розміщує кістковозамінний матеріал у зоні дефекту та накриває його спеціальною мембраною, яка спрямовує ріст нової кістки та захищає від проростання м’яких тканин.
Вибір між двома методами залежить від одного показника — висоти залишкової кісткової тканини під дном гайморової пазухи. Це визначається за КТ-знімком.
Менш травматичне втручання. Хірург вводить кістковозамінний матеріал через ложе майбутнього імпланту — без додаткових розрізів та вікна в кістці. Слизова дна пазухи обережно піднімається спеціальними інструментами.
Складніша та більш травматична операція. Хірург робить розріз ясен зі сторони щоки, формує бічне вікно у стінці пазухи, через яке піднімає слизову та вводить значний об’єм кістковозамінного матеріалу. Потім вікно закривається мембраною та ушивається.
Який метод підходить саме вам — визначається виключно після КТ-знімка. Висота залишкової кістки менш як 3 мм — обов’язково відкритий метод. 7+ мм — можливий закритий з одночасною імплантацією. Проміжні значення оцінюються індивідуально.
Вибір матеріалу впливає на якість та швидкість формування нової кістки. Лікар підбирає матеріал індивідуально з урахуванням клінічної ситуації.
Береться з підборіддя або гілки нижньої щелепи. Найвища біосумісність — власна кістка приживається найшвидше. Мінус — додаткова операційна зона забору матеріалу. Застосовується при великих дефектах.
Найчастіше — депротеїнізована бичача кістка (Bio-Oss та аналоги). Добре досліджений, передбачуваний результат. Слугує каркасом для росту власної кістки — поступово замінюється нативною тканиною. Сертифікований та безпечний.
Синтетичні кістковозамінники на основі гідроксиапатиту або трикальційфосфату. Повністю біосумісні, не мають обмежень за релігійними або етичними переконаннями. Поступово резорбуються та замінюються власною кісткою.
Збагачена тромбоцитами фібринова мембрана — виготовляється з власної крові пацієнта безпосередньо перед операцією. Використовується разом з кістковим матеріалом для прискорення регенерації та зменшення запального процесу. Значно покращує результат.
Процедура призначається як підготовчий етап до імплантації — коли власної кістки недостатньо для надійної фіксації імпланту.
Синус-ліфтинг та кісткова пластика вимагають від хірурга не лише кваліфікації, а й досвіду роботи з тонкими анатомічними структурами — гайморовою пазухою та кістковими мембранами.
Від консультації до імплантації — кілька чітких етапів з прогнозованим результатом на кожному кроці.
Хірург оглядає ротову порожнину та призначає КТ-знімок щелепи. На основі тривимірного зображення вимірюється висота та ширина залишкової кістки, оцінюється будова гайморової пазухи та визначається метод пластики — закритий чи відкритий синус-ліфтинг, аугментація або їх комбінація.
Перед операцією необхідно усунути активні запалення в ротовій порожнині та пазухах носа — пародонтит, карієс, гайморит. Це обов’язкова умова: будь-яке активне запалення підвищує ризик відторгнення матеріалу та невдачі операції.
Проводиться під місцевою анестезією або седацією. При закритому синус-ліфтингу — матеріал вводиться через ложе імпланту, процедура займає 15–30 хвилин. При відкритому — хірург формує бічне вікно, вводить матеріал та накриває мембраною, операція займає 60–90 хвилин. За необхідності — одночасно готується PRF з крові пацієнта.
Організм використовує введений матеріал як каркас для росту власної кістки. Цей процес займає 4–9 місяців залежно від методу та об’єму пластики. Протягом цього часу пацієнт регулярно відвідує клініку для контрольних оглядів. Після закритого синус-ліфтингу імплант може бути встановлений одразу.
Після закінчення терміну загоєння робиться контрольний КТ-знімок — лікар оцінює якість та об’єм сформованої кістки. Якщо кістки достатньо — призначається імплантація. Якщо ні — проводиться додаткова корекція.
Більшість протипоказань є тимчасовими або відносними — усуваються до операції. Абсолютних протипоказань небагато.
Повідомте лікаря про всі хронічні захворювання, препарати які ви приймаєте — особливо бісфосфонати, антикоагулянти та імунодепресанти. Це безпосередньо впливає на тактику та терміни лікування.
Медичний дисклеймер
Інформація на сторінці є освітньою і не замінює консультацію лікаря. Необхідність кісткової пластики або синус-ліфтингу, вибір методу та матеріалу визначає хірург після огляду та КТ-діагностики щелепи.
Синус-ліфтинг та кісткова пластика — операції де ціна помилки висока. Перфорація слизової гайморової пазухи або інфікування матеріалу можуть звести нанівець місяці лікування.
КТ-знімок дозволяє виміряти точну висоту кістки, оцінити будову гайморової пазухи та спланувати об’єм матеріалу ще до операції. Без цього синус-ліфтинг є необґрунтованим ризиком — особливо відкритий.
Синус-ліфтинг та кісткову пластику виконують профільні хірурги з досвідом щелепно-лицевих операцій — не загальні стоматологи. Це принципово важливо при відкритому синус-ліфтингу з великим об’ємом аугментації.
Використовуємо сертифіковані кістковозамінні матеріали провідних виробників. За потреби доповнюємо PRF-мембранами з власної крові пацієнта — це прискорює регенерацію та знижує ризик ускладнень.
Хірург який проводить кісткову пластику і хірург який встановлює імпланти — одна команда. Не потрібно передаватись між клініками та координувати документацію. Єдиний план лікування від першого огляду до готового результату.
Перші 2–4 тижні після операції — критичний період для формування кістки. Від поведінки пацієнта в цей час значною мірою залежить результат.
Після синус-ліфтингу різке підвищення тиску в носі може порушити цілісність слизової гайморової пазухи та змістити кістковий матеріал. Сякатись заборонено мінімум 2 тижні. При чханні — рот відкритий, щоб тиск не потрапляв у пазуху.
Після відкритого синус-ліфтингу набряк щоки може бути значним — особливо на 2–3 день. Прикладайте холодний компрес по 15 хвилин з перервами в перші 4–6 годин. Набряк починає спадати на 4–5 день і повністю проходить за 1–2 тижні.
Тверда їжа створює вібраційне навантаження на щелепу та може зміщувати кістковий матеріал у ранній період загоєння. Перші 2 тижні — рідка та м’яка їжа кімнатної температури. Жувати на протилежному боці від операції.
Нікотин звужує судини та блокує кровопостачання зони регенерації — без нормального кровопостачання кістковий матеріал не приживається. Мінімальний термін відмови від куріння — 2–3 місяці після операції. Ідеально — повна відмова.
Антибіотики — обов’язково повним курсом без переривання. Протизапальні та знеболювальні — за схемою лікаря. Судинозвужуючі краплі в ніс (якщо призначені) — для профілактики набряку слизової пазухи та зниження тиску.
Уникайте інтенсивних навантажень, сауни та басейну мінімум 2–3 тижні. Авіаперельоти — небажані протягом 2 тижнів після синус-ліфтингу: зміна тиску в салоні літака може негативно вплинути на гайморову пазуху.
Зателефонуйте до клініки якщо: температура вище 38°C тримається більше доби, з’явились виділення з носа з неприємним запахом, біль наростає після 3–4 дня замість того щоб слабшати, або ви відчули що кістковий матеріал зміщується чи виходить з рани.
Кісткова пластика та синус-ліфтинг — підготовчий етап. Після формування достатнього об’єму кістки відкривається можливість для надійної імплантації.
Після відновлення об’єму кістки в зоні одного відсутнього зуба — стандартна одиночна імплантація з коронкою.
При повній відсутності зубів — після синус-ліфтингу верхньої щелепи стає можливим протокол All-on-4 або All-on-6.
Всі відгуки взяті з Google Maps.
Записатися на прийом
Записатися на прийом
